Лікуємо блошиний дерматит у кішок правильно в домашніх умовах: як і чим лікувати
Зміст
Існує три основні причини сверблячки у кішок. Це харчова алергія, атопічний дерматит, і, насамперед, блошиний дерматит. Це все - алергічні реакції на той або інший компонент зовнішнього середовища (корм, блохи, алергени в середовищі).
Блохи – дуже поширена проблема серед тварин, а особливо – кішок.
Причина цього в тому, що господарі вважають відсутність доступу кішки на вулицю надійним захистом від бліх, собак власники змушені обробляти, враховуючи постійні прогулянки. Але суть у тому, що кішка не захищена від бліх на 100%.
Блох можуть приносити на своєму взутті та одязі самі господарі з вулиці і т. д. Тому аргумент, що кішка на вулицю ніколи не виходила, не спрацьовує у випадку з бліхами.
Що потрібно пам`ятати про бліхи
По-перше, те, що вже зазначено вище – блохи можуть потрапити до квартири найрізноманітнішими шляхами.
По-друге, блохи не живуть постійно на кішці. Вони на ній харчуються, але живуть у самій квартирі – під диваном, шафою, у щілинах на підлозі.
По-третє, у комах, у тому числі й у бліх, складний цикл розвитку, що складається з кількох фаз. Починається цей цикл яйцем, а закінчується тією дорослою особиною, яка харчується кров`ю наших вихованців.
Можливі наслідки від появи бліх
Крім того, що блохи доставляють дискомфорт і тварині, і власнику, вони також можуть бути небезпечними для здоров`я вихованця. Крім того, що згодом кішка стає облізла, вся в подряпинах, це може призвести ще й до значного запалення шкіри, і до проблеми з бліхами приєднається ще й вторинна бактеріальна інфекція на шкірі. Більше того, хронічна блошина інвазія з часом призводить до виснаження тварини.
І не варто забувати про те, що блохи є переносниками різноманітних захворювань, найпоширенішим з яких є гельмінтоз (глист).
Як зрозуміти, що у кішки блохи
Дуже часто на кішці бліх можна і не побачити. В цьому випадку або через деякий час вони розплодяться, їх стане більше, і якась блоха потрапить у поле зору, або ми зреагуємо на чухання кішки.
Блошиний дерматит
Сам по собі блошиний дерматит не спровокований саме укусами бліх. Блошиний дерматит - це алергічна реакція на слину бліх, і він виникає не у всіх тварин.
У групі ризику тварини, схильні до алергій. Вважається, що тварини зі світлим забарвленням і безшерсті більш схильні до алергій, проте не виключений блошиний дерматит у будь-яких тварин.
Коли у кішки блошиний дерматит, вона починає інтенсивно свербіти і вилизуватися в місці сверблячки. Вилизування - це теж спосіб "почухати" себе. У місці інтенсивного сверблячки ставатиме менш густа шерсть, буде багато «уламків» шерсті (які під мікроскопом мають характерний вигляд і дають лікареві зрозуміти, що у тварини свербіж), розчеси від пазурів.
Така тварина постійно неспокійна, може худнути, якщо довго не надавати значення проблемі.
Найулюбленіше місце бліх - задня частина тіла: круп, корінь хвоста, задня і внутрішня поверхня стегон, живіт.
Саме у цих місцях проявляється алергічна реакція.
Навіть якщо на кішці немає бліх, можна спробувати перевірити їх наявність у квартирі за допомогою простого листа А4. Для цього його потрібно намочити добре, потім поставити кішку над ним і ретельно її потерти (почухати). На листок буде сипатися всяка всячина - шерсть, сміття, пил і т.д. п., але якщо на кішці «бувають» блохи, на листку з`являться характерні темні крапки. За пару секунд ці точки розпливаються і набувають червоного відтінку. Ці плями – блошиний кал. Специфічний червоний відтінок він має за рахунок того, що бліхи живляться кров`ю.
Лікування блошиного дерматиту в домашніх умовах
Слід одразу уточнити, що суто в домашніх умовах це зробити не вдасться.
Насамперед, якщо немає явних ознак блошиної інвазії (тобто не ясно, чи справді блохи є причиною алергії), а результати тесту з мокрим папером сумнівні, потрібно звернутися до клініки.
Там лікарі визначать, чи є проблема з бліхами, чи справді розчісування – результат алергії, та виключать інші можливі дерматологічні проблеми, адже розчісування та осипання вовни може бути не лише через блошиний дерматит, але й з багатьох інших причин.
У тому числі, наприклад, лишай, та різноманітні мікроскопічні кліщі, які живуть на шкірі тварини або у ній.
А також, якщо у тварини сильне свербіння, його необхідно «купувати» — т. е. зупинити на якийсь час. Це робиться за допомогою уколу препарату, спеціально призначеного для зупинки алергічних реакцій. У складі цього препарату глюкокортикостероїд. Можливо, після цього уколу сверблячка вже й не відновиться.
Боротьба з алергією
Незалежно від того, робився кішці укол чи ні, потрібно боротися із самою причиною алергії. Механізм цієї боротьби простий. Полягає він у двох пунктах.
- Послідовна строга обробка кішки інсектицидними краплями тричі з інтервалом у три тижні.
- Дача антигельмінтних препаратів.
- Генеральне прибирання та обробка приміщення інсектицидними засобами, призначеними для цього.
Інсектицидні краплі можна вибирати будь-які асортименти зоомагазину або ветаптеки, керуючись лише фінансовим аспектом.
Інтенсивна терапія при блошиному дерматиті
Незважаючи на те, що в інструкції зазначений інтервал – 4 тижні, у разі блошиного дерматиту потрібна «інтенсивна терапія». Шкоди здоров`ю кішки це не завдасть. Але в жодному разі не можна капати її частіше, або тим більше щодня – це може спричинити інтоксикацію.
Оптимальний варіант – це краплі, що діють і на екзо, і на ектопаразити. Тобто, таким препаратом можна відразу ж позбавитися двох проблем – від бліх і гельмінтів. Як уже вказувалося вище, блохи дуже часто є переносниками глистів, тому така обробка необхідна.
Якщо ж можливості або бажання набувати таких крапель немає, можна окремо купити краплі від бліх і таблетки або суспензію від глистів. Краплі та таблетки/суспензію можна застосовувати з інтервалом в один день.
Краплі від бліх (або бліх і глистів) капаються в області холки (там, де у кішки лопатки), причому не на шерсть, а саме на шкіру.
Для цього шерсть кішки розсувається і крапля препарату наноситься в декількох точках. Але треба уважно стежити, щоб жодна з цих точок не була в зоні досяжності язика кішки.
Таблетки від глистів
Таблетки від глистів можна кришити в їжу, але не факт, що кішка захоче її їсти. Можна дати примусово на корінь язика, але багато кішок умудряються і так випльовувати. Суспензія задається в рот тварині зі шприца, але потрібно якнайдалі виприскувати, щоб все не вилилося з пащі. У кішки може початися слиновиділення (Вони дуже чутливі до гіркого смаку), і через це препарат теж може весь вилитися.
При лікуванні кішки не забувайте, що глисти можуть передаватися і людині.
Можливо, ці складнощі із дачею антигельмінтного препарату ще один плюс на користь комплексних крапель.
Висновок
В ідеалі після всіх вжитих заходів кішка повинна перестати свербіти, облисілі ділянки повинні заростати, а розчісування – гоїтися.
Якщо ж стан кішки не покращується, або все ще викликає підозри, її необхідно віднести на огляд до ветеринара (особливо якщо їй не робився укол проти сверблячки). Можливо, блохи були не єдиною причиною алергії, і необхідно провести додаткову діагностику та лікування інших причин.